Близько тисячі троянд і гори цукерок за півдня подарувала одна людина вчителям та викладачам Житомирської області Р

У п’ятницю, 5 жовтня, близько тисячі троянд у сотні букетах коробками вантажили до автомобіля. Така картина дивувала пересічних перехожих та продавчинь-флористів.

Для кого все це? Хто замовник?

Насправді, це справа рук всього однієї людини. Таким дивним чином житомирський підприємець і активний громадський діяч Денис Білий дякував працівникам освіти за… свої здобутки!

Як відомо, 5 жовтня в школах України та Житомирщини відзначали свято Дня вчителя.

Вчитель – це не просто горде звання! Від вчителів залежить розвиток наступного покоління, доля нашої країни та майбутнє людства. Ці люди закладають важливе підґрунтя в життях ще маленьких дітей, яке слугує основою побудови їх майбутньої долі.

Вчителі не тільки дають нам необхідні знання, але й розвивають приховані таланти. Вони направляють, допомагають та заряджають ентузіазмом на реалізацію своїх мрій.

Робота цих людей надзвичайно важлива для всього людства, хоча й сповнена тяжкими моментами, недоспаними ночами та хвилюваннями.

Довідково. День вчителя відзначають в першу неділю жовтня, але в школах викладачів прийнято вітати напередодні – в п’ятницю. Цього року День вчителя в школах Житомирщини припав на 5 жовтня. Останній день навчального тижня перетворився на справжнє свято.

Чим же пов’язані ці події? Чому стільки троянд?

Навіщо житомирський підприємець викупив цілу партію троянд? Це та інше ми дізнались після особистого спілкування.

Виявилось, що крім тисячі троянд підприємець скупив всі коробки однакових цукерок, які знаходились на прилавках відомої мережі супермаркетів в Житомирі.

На це його надихнуло бажання висловити вдячність за тяжку та благородну працю вчителів. Адже основний масив знань та любов до математичних наук підприємцю привила саме його вчителька з математики.

Денис розповідає, що спочатку планував привітати викладацький склад лише школи в рідних Зарічанах, де зараз проживає. Але потім усвідомив існуючу несправедливість: часто масово вітають викладачів лише в містах, а ось про тих, хто працює на благо області – забувають і навряд чи хтось поїде їх вітати. Тож, якщо ніхто цього не робить – вирішив зробити сам.

Підприємець власноруч привітав близько 200 викладачів з навчальних закладів Житомирщини, відвідавши Зарічани, Озерне, Новогуйвинське та Піски!

«Якісна освіта є не лише в місті, а й за його межами. Викладачі дякували за привітання та були надзвичайно щасливі від того, що їх працю помічають та цінують», – розповідає підприємець.

Однак, під час візитів Денис Білий зіштовхнувся і з перешкодами, розповів він.

Приїхавши до школи в селі Піски, вхід школи обороняв сам пан директор. Він був наляканий незнайомим гостем з оберемком квітів та численними коробками цукерок. До останнього не впускав до школи – поки не дізнався хто, звідки та для чого приїхав.

Перше враження буває оманливим. Так і тут, неприязнь змінилась на доброзичливість та вдячність. Михайло Павлович, директор школи, проводив гостей аж до дверей автомобіля та запрошував знову приїжджати в гості.

У кожній школі розповідали про свої кращі сторони, особливості та потреби. Крім цього, ділилися й існуючими планами та бажаннями покращити школу, озвучували конкретні думки по поліпшенню. Але є одне «але».

На школу мрії в селі або селищі гроші не виділяють. Тож, вчителі та адміністрація просили по можливості допомогти та підтримати. Внести свій вклад в велику справу освіти. Денис пообіцяв допомогти та по можливості підтримувати їх у реалізації планів.

Підприємець обмінювався контактами з адміністрацією та викладачами, розпитував про життя школи та розповідав про своє життя та громадську діяльність.

Під час спілкування з Денисом Білим, вдалося з’ясувати цікаві подробиці його шкільного життя та спогади про улюбленого вчителя.

«Мій улюблений вчитель – Ірина Анатоліївна Капустянська, викладач математики в старшій школі, яка була нашим класним керівником з 5 по 11 клас. Зараз Ірина Анатоліївна працює завучем в Житомирській ЗОШ № 21. Завдяки їй, серед випускників нашого класу було 5 медалістів, а крім цього – безліч призових місць на різних олімпіадах. У тому числі і я свого часу зайняв перше місце на всеукраїнській олімпіаді від Малої академії.

Саме Ірина Анатоліївна розкрила в мені талант до точних наук і запалила ідею, що у цьому житті можна досягти абсолютно всього – варто тільки сильно захотіти і невпинно рухатись до своєї цілі. Як виявилося, життєві труднощі можна вирішувати так само, як колись доводилося вирішувати задачі з математики.

Навіть не знаю, був би я зараз тим ким я є, мав би свій бізнес, міг би допомагати іншим, якби в моєму житті тоді в 5 класі не зустрілась ця прекрасна людина – моя вчителька з математики. Це ж магія, ніяк інакше, – привчити дитину любити математику.

Ірина Анатоліївна побачила та розвинула мої навички, моє бачення світу. Тепер, цей колись помічений вчителем талант, забезпечує мене, мою родину, та дає змогу по можливості допомагати іншим.

Вважаю, що наш світ потребує добра та благородних вчинків. Намагаюсь бути тим художником із пісні Алли Пугачової. Розмальовувати життя інших яскравими фарбами та дарувати щастя. І так, сьогодні це хоч і не мільйон червоних троянд, однак тисяча це також не погано!) Сподіваюся, що своїми квітами та цукерками зробив життя наших вчителів  щасливішим!», – поділився Денис Білий.

Звісно, в цей день він не забув привітати зі святом й Ірину Анатоліївну, свого класного керівника та вчителя математики, про яку розповідав нам.

Жінка була надзвичайно задоволена та щаслива від такого приємного несподіваного візиту.

Цінуйте роботу працівників освіти, адже від них залежить наше майбутнє!

Тетяна ОВСІЄНКО