Мистецтво ошибана є незвичним захопленням бердичівлянки Лариси Кравченко уже 15 років. У Музеї історії Бердичева жінка презентувала 180 картин, виконаних у малопоширеній техніці. Ошибана, пояснює вона, це філігранний різновид пресованої флористики. В наших краях основою цього мистецтва можна назвати гербарії. З часом художники почали використовувати сухі рослини в аплікаціях і колажах. А японці пішли далі: з сухого природного матеріалу складають повноцінні картини. Пані Лариса теж заготовляє рослини, трави і пелюстки для своїх композицій, які часто доповнює домальованими фарбами штрихами.
«Ідеш в поле, ліс, збираєш букета, приносиш додому, висушуєш в старих книжках, хай мене простять бібліотекарі, але книжки треба саме старі, без глянцю, лаку, ті, що добре поглинають вологу», – говорить Лариса Кравченко, мисткиня.
Пані Лариса свою творчість починала з малювання фарбами, а згодом до картин захотілось щось додати. Багато із засушених рослин не тримають колір після висихання і розсипаються. Однак, приміром, півонії роками зберігають колір і навіть аромат. Надихає на творчість жінку хронічний оптимізм
«Мені весь час хочеться сонця, кольору, подарувати якусь радість та, що є в мені, що я бачила, сонце, вітер. В основному у мене наші українські пейзажі, наше Полісся», – говорить вона.
Мисткиня постійно вдосконалюється, освоює нові техніки. Як от об’ємні роботи, де на спеціальних плівках зафіксовано рослини. Показала пані Лариса і своєрідні японські мініатюри, над якими просиділа в окулярах з пінцетом не один вечір. Це листівки, для оформлення яких теж потрібні трави, квіти, листочки. Чоловік жінки допомагає в оформленні робіт і є першим критиком.
«Коли дружина щаслива, а вона у цьому буває дуже щаслива, коли їй свою праця подобається і роботи, значить тоді все нормально. Я так розумію, що це дуже добре», – каже Віктор Хуторянський, чоловік мисткині.
На попередніх виставках, зізнається майстриня, дещо соромилась недосконалості окремих робіт. Однак це стимулювало вивчати технологію ошибана глибше. Папір потрібно брати доволі цупкий, клей у жодному випадку не силікатний. Пані Лариса мріє працювати у пресованій флористиці як японці.
«Вони беруть свіжу квітку. Там спеціальні бумаги, фільтри, абсорбенти, викачується повітря з цієї роботи, вона заклеюється, запечатується, висихання рослини проходить буквально в роботі і колір квітки не міняється. Хочеться, але у нас ще нема з чого це робити», – говорить мисткиня.
Відвідувачі виставки кажуть: мистецтво нове для них, раніше таких картин не бачили.
«Це мистецтво нам трохи незнайоме, але воно дуже цікаве. І мисткиня так нам його піднесла, такими малесенькими засобами, мініатюрками, листівочками, кожна робота настільки має душу», – розповідає Ірина Ніколайчук, директор художньої школи Бердичева.
«Дуже приємно, що у нас є така майстриня, яка пробує себе в цьому виді мистецтва, прикладає свою уяву, показує свій уявний діапазон доволі гарний, бо тут і пейзажі є, і натюрморти, різні краєвиди. Вона старається», – додає Ольга Дзюрбей, заслужений майстер народної творчості України.
Лариса Кравченко своїми роботами прагне подарувати людям радість, природну легкість і любов до життя.
Будьте першим, хто прокоментував "Картини у техніці ошибана: що це і як робити – ділиться бердичівлянка (ВІДЕО)"