У Житомирській області 49 спеціалізованих медичних закладів вже подали пропозиції на укладання договору з Національною службою охорони здоров’я України за програмою медичних гарантій. Відтепер за цією медичною реформою державні кошти спрямовуватимуться за пацієнтом, який закріплений за певним сімейним лікарем чи терапевтом, а не як раніше, коли кошти розраховували в залежності від кількості «ліжок» в медичному закладі.
Сьогодні, 25 лютого, про це розповіли в Житомирській обласній державній адміністрації під час прес-конференції стосовно другого етапу медичної реформи.
Заступник міністра охорони здоров’я України Дмитро Коваль зазначив, що цей етап стосується надання якісної медичної, в тому числі й екстреної допомоги, щоб встигнути врятувати життя пацієнта.
«Ми одночасно проводимо реформування екстреної медичної допомоги, яка має бути комплексною. Почнемо з оновлення автопарку карет екстреної медичної допомоги, підвищення практичних навичок фахівців, збільшення заробітної плати для фельдшерів, водіїв та лікарів. Комплексна допомога передбачає, що пацієнта привезуть саме в те відділення, яке спеціалізується на хворобі та зможе надати кваліфіковану допомогу в екстреній ситуації. Такі відділення стануть опорними, проте головна умова — досяжність протягом 60 хв. Наступне питання — це дороги і як ними можна довести за короткий час на великій відстані, навіть якщо буде нова карета екстреної допомоги. В Уряді якраз обговорюють це питання», — зазначив Коваль.
Він також додав, що жодна лікарня не буде закриватись, а лише оптимізуються послуги. Тобто, якщо в сусідній лікарні робиться 100 операцій за рік з приводу апендициту, а в іншому медичному закладі −15, то робити тут операцію небезпечно, адже лікарі втрачають кваліфікацію.
Голова ОДА Віталій Бунечко повідомив, що Житомирщина є одним із лідерів в реалізації реформи охорони здоров’я, проте в області все ж є 2 проблемних медичних заклади.
«Це Ружинська центральна районна лікарня, в якій затягнули з контрактуванням з Національною службою охорони здоров’я та Лугинська районна лікарня, де тільки відбулась сесія».
Як українці зможуть користуватися безкоштовними медичними гарантіями, пояснила директор департаменту комунікацій національнї служби охорони здоров’я України Тетяна Бойко. Зокрема вона відмітила обов’язкові два наступні пункти для кожного пацієнта:
укласти декларацію з сімейним лікарем, педіатром чи терапевтов;
отримати від лікаря електронне направлення на послугу.
«Кошти ходять за пацієнтом, тому аби їх виділити, нам важливо бачити пацієнтів у системі. Ті, хто не укладуть декларацію з 1 квітня 2020, року матимуть право лише на безоплатну екстрену медичну допомогу. А от до пакету безоплатних послуг увійдуть 27 послуг, серед яких найбільше фінансування на лікування інфаркту та інсульту, ранню діагностику онкозахворювань, а також пологи та їх вади. Вони сплачуватимуться НСЗУ за підвищеним тарифом», — пояснила Тетяна Бойко.
Вона також додала, що сред населення перша причина смертності — це серцево-судинні захворювання. Щорічно в середньому 335 тис жінок народжують, а з них у 20 тис діти народжуються передчасно та потребують ненотальну допомогу. НСЗУ за таку допомогу сплачує за кожного пацієнта від 26 тис грн до 98 тис грн залежно від складності випадку.
Будьте першим, хто прокоментував "Другий етап медичної реформи: житомирянам розповіли, що буде далі"