На Житомирщині через засуху та пожежі істотно зменшилась кількість унікальних птахів

Такі висновки зробила група орнітологів в результаті міжнародного проєкту “Полісся – дика природа без кордонів”. Дослідження відбулось протягом квітня-травня у Народицькому, Овруцькому та Олевському районах Житомирщини. Орнітологи обстежили території типового гніздування  унікальних видів із Червоної книги України (2009), життя яких тісно пов’язане з поліськими болотами – це журавель сірий, тетерук, сова бородата. Наразі науковці підбили перші підсумки досліджень, які виявились невтішними. Результати спостережень показали шкідливі зміни у природному середовищі, що пов’язані зі зневодненням поліських територій і великими пожежами у Поліссі цьогорічної весни.  

Микола Весельський, фахівець-орнітолог, який проводив обліки місць гніздування журавля сірого та  тетерука, зауважує, що на обстеженій території птахів ще досить багато  – всього виявлено 53 територіальні пари та 21 зустріч холостуючих і молодих птахів. Більшість із них покинули традиційні для гніздування болота та зосередились на заболочених ділянках заплав річок, де серед очеретів, осокових купин збереглися обводнені ділянки. Для влаштування  гнізда і нічлігу цей вид обов’язково обирає водні місцевості з достатньою глибиною водойми, яка створює перепону для небезпечних хижаків та небажаних відвідувачів, що можуть турбувати обережних птахів.  Причина цього у тому, що значна кількість  лісових боліт перехідного та низинного типів,  привабливі для журавлів, висохли. Так, із 38 обстежених лісових боліт, на яких у минулі роки гніздились журавлі, 29 – висохли і  покинуті птахами, і лише на 9 уцілілих від висихання болотах були зареєстровані гніздуючі пари. 

Не краща ситуація і з тетеруком. На обстежених болотах, які відомі значною кількістю шлюбних територій цих птахів, навесні зареєстровано лише 15 токовищ, на яких нараховувалось по 1-3 «весільних» самців. Лише на одному токовищі їх було відмічено 7.  Причина та ж сама – глобальне зневоднення регіону, викликане, в першу чергу, проведеною у минулому меліорацією та сучасним масштабним знелісненням території. Цієї весни додались ще й масштабні весняні пожежі (зареєстровано 15 вигорілих боліт), які змушували птахів покидати  свої традиційні місця розмноження та шукати нові території, де вони могли б продовжити свій рід. 

Юрій Кузменко, фахівець-орнітолог, спеціалізується по хижим птахам, досліджував місця гніздування сови бородатої, також додав свої невтішні показники. 

“На сьогодні, на обстеженій території перевірено 14 потенційних гнізд цього харизматичного нічного хижого птаха, із яких зафіксовано вже два випадки створення пар без відкладання яєць. У 8 житлах зареєстровані сім’ї з пташенятами. На думку фахівця, невисокий показник гніздування цього рідкісного птаха пов’язаний з фактором зі зменшенням популяції гризунів, на яких полює сова. Однією з причин зменшення  достатньої кількості гризунів вбачається висихання боліт, на яких вони мешкають”, – зазначає орнітолог.

Керівник проєкту Ольга Яремченко, зауважує, що зараз ми є свідками переходу негативних кількісних змін (зниження рівня води, зменшення площ лісів) у природному середовищі Полісся до якісних (втрата тваринами домівок через всихання боліт), які викликані  людською діяльністю. 

 “Лише розширення та посилення природоохоронного статусу поліських заповідних територій може призупинити руйнівні процеси одного із найбільших у Європі регіонів дикої природи, свідками яких ми наразі є,  і забезпечити перспективу його сталого існування, а разом з ним – і усіх мешканців Полісся», – наголошує Ольга Яремченко.