22-го лютого українському художнику Олександру Яцюку виповнилося б сто років. Однак через інсульт митця не стало у 65-річному віці. У Бердичеві у широких колах людей художника пам’ятають. Відкрита виставка його живопису зібрала поціновувачів прекрасного у Музеї історії Бердичева. У його фондах зберігається понад 20 робіт митця, чим заклад пишається. Для дочки Олександра Яцюка Ольги виставка робіт батька хвилююча мить. Адже тато все життя був для неї другом, навчав її змалечку азам малювання. І не дарма: жінка нині є Заслуженим майстром народної творчості України.
«Переповняє не печаль якась, а навпаки радість, що мистецтво живе, що він дійсно така талановита людина. Його роботи знаходяться в музеї Тараса Шевченка у Києві, в Українському музеї, в обласних, в інших країнах – ближньому і дальньому зарубіжжі», – розповідає дочка митця Ольга Дзюрбей.
Олександр Яцюк жив і творив у часи Радянського Союзу. Тому малював здебільшого у напрямку соцреалізму.
«Він працював в жанрі натюрморту, пейзажу, піднімав теми голодомору, розстрілу, у нього є багато таких робіт. Я їх не дарувала їх музею, вони такі важкі, страшні можна так сказати. Люди розстріляні… Людина задумувалась, хоча тоді не можна було над цими питаннями працювати, але ж люди знали, бачили, що робиться», – додає Ольга Дзюрбей.
Все, що художник писав на полотнах для душі, представлене на виставці. Друзі і рідні Олександра Яцюка кажуть: його живопис є відображенням любові до України. Ці картини передають відчуття сонячного світла і багатство барв природи.
«Він дуже досвідчений художник і тому ці полотна, що зберігаються у нас в музеї, мають дуже важливе значення для спеціалістів живопису і для відвідувачів музею. Це людина, яка має важливе значення для творчості, для виховання молодої зміни – поряд художня школа», – говорить директор Музею історії Бердичева Павло Скавронський.
Олександра Яцюка називають не лише талановитим пейзажистом, але й неперевершеним майстром натюрморту.
«Особливо вражають роботи бердичівських пейзажів, зимових пейзажів, портретів. Він не прагнув в портретах сдєланость показати, завити їх. А він схопив настрій, рух, зробив здається напівзакінченим, але він добився того, що хотів виразити», – каже Валерій Кулавін, художник-сценограф.
Разом з тим художник працював в історичному і портретному жанрах: любив малювати простих людей.
«Він зайшов і намалював з мене картину, притому я не позував, зайшли в кабінет просто. Потім ще приходив, ще намалював картину, вже без халата, просто так приніс мені ці картини з рамками, мені в голову це не вкладається», – пригадує Володими Ямчук, лікар, викладач хірургії в Бердичівському медичному коледжі.
Спогади про щасливе дитинство переносять дочку митця у безтурботні часи, коли у сільській хаті із солом’яною стріхою було затишно жити, творити і навчатись майбутній справі життя під наглядом батька.
«В нас дві кімнати: одна велика, де вона була і майстерні, і ми там спали, жили. І ще малесенька. Оце так і жили. Він кавуни привозив з Бердичева, в хаті їх ставив і давай малювати, йди Оля, сідай і малюй. А я так не хочу малювати, думаю, Боже, коли ці кавуни будуть різати і їсти!» – розповідає дочка художника Ольга Дзюрбей.
Полотна художника прикрашають багато приватних галерей не лише України, а й світу. Постійна експозиція Олександра Яцюка знаходиться у Музеї історії міста Бердичева. Виставку ж можна відвідати до 3-го березня.
Будьте першим, хто прокоментував "Сто років з Дня народження взірцевого художника України: Бердичів пам’ятає (ВІДЕО)"