Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою: «за» та «проти» лайки

Сьогодні, 3 лютого, і відзначають Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою. Одні стверджують, що це згубна звичка, яка погано впливає на оточуючий світ, інші — кажуть, що це корисно.

Нецензурна лайка в нашому житті має дуже велике значення. У побуті ми всі висловлюємося з різним ступенем «красномовства», а фраза «ми матом не лаємося, ми ним розмовляємо» стала жартом, в якому, безумовно, є велика частка правди. Лайливі слова виражають емоції або агресивне ставлення людини до чогось чи когось. 

Лихослів’я існує з давніх-давен у багатьох народів. Словесна агресія — це, по суті, замінник фізичної агресії. Тому кажуть, що перша людина, яка метнула лайливе слово замість каменя, була творцем цивілізації. 

Лайка стає розрядкою для підлітків — символічним замінником тих дій, які вони ще не здатні виконати в природний спосіб. Лихослів’я у дорослих — це звичка, що залишилася з молодості, агресивна вдача, невміння тримати себе в руках або мовний вплив оточення. Часто сигналізує про нестачу чогось важливого в житті, якась фундаментальна потреба залишається невдоволена. 

Мовознавці зазначають, що повністю викоренити лихослів’я з мови неможливо, проте відучити від лайки конкретну людину є цілком можливим. Експерти пропонують замінювати ненормативну лексику менш вульгарними словами, які вживаються в літературній мові. Наприклад: виродок, дурепа, зараза, збидлений, паскудник, сволоцюга, собачитися, трясця, шмаркач.

Деякі знавці “езотеричних вчень” переконують, що ненормативна лексика завдає шкоди не лише тим, хто вживає подібні гострі слова, а й тим, хто все це чує. Бруднослів’я має пряме відношення до духовного світу тьми. Одиниці знають про походження ненормативної лексики, вона прийшла до нас із язичницьких культур і релігій давнього Сходу: поклоніння Ваалу, Астарті, Хамосу — все це ідоли, які пов’язані з розбещенням і аморальністю. Тут все дуже просто — про що будеш розмовляти і якою мовою, те і до тебе притягнеться. Коли ми вимовляємо імена нечистого, диявола, то до нас і чіпляється ця нечисть, і ця сама нечисть супроводжує людину, яка вживає ненормативну лексику, і чим більше у своїй мові вона вживає таких слів, тим сильніше ця нечисть вкорінюється у її житті. 

Проте, не всі вважають, що лаятися погано. Уляна Супрун переконаня, що інколи ненормативна лексика може бути корисною:

«Коли ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів».

Міжнародна група вчених з’ясувала, що вживання нецензурних слів говорять про щирість людини. І чим більше вона лається, тим чеснішою є. Пояснюють, що люди частіше використовують лихі слова не через бідність словникового запасу чи спробу образити співрозмовника, а щоб показати свої почуття і справжні емоції з найбільшою щирістю. Також лихослів’я у людини свідчить про її підвищену нервозність.

«Зазвичай вважається, що люди, які зловживають лайливою лексикою, ліниві, неосвічені, у них бідний словниковий запас і вони не здатні себе стримувати. Проте наше дослідження показало, що багатий набір табуйованої лексики є більше індикатором розвиненої мови, а не прикриття її недоліків», — наголошують психологи, повідомляє gogetnews.

Дослідження, проведені 2014 року, показали, що ті, хто впевнено використовують заборонені слова, можуть краще виразити себе і в інших сферах. 50 добровольців попросили розповісти, скільки матюків вони можуть згадати протягом 60 секунд. Потім їх просили назвати відомі їм види тварин за такий же проміжок часу. У підсумку ті, хто знав багато лайливих слів, називали більше видів тварин.

Інша група дослідників стверджує, що лайка є способом вивільнення емоцій. Завдяки табуйованим словам люди відчувають себе сильнішими. Більше того, вчені з’ясували, що нецензурна лайка підсилює ефективність і переконливість інформації. А людина, яка лихословить, викликає в оточення більше симпатії та довіри: 

А ще вчені з Великої Британії встановили, що лихослів’я допомагає менше відчувати біль і довше витримати її. Дослід показав, що, висловлюючись нецензурно, людина може витерпіти біль у середньому на 40 секунд довше, ніж ті, хто не лихословить. Крім того, після лайки біль відчувається не так сильно.

Будьте першим, хто прокоментував "Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою: «за» та «проти» лайки"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*