У цифрову епоху фотожурналістика та соціальні мережі взаємодіють, творячи нові реалії для поширення та сприйняття зображень. З погляду поширення, соціальні мережі стали платформою для розповсюдження новин, привертаючи увагу глобальної аудиторії. Також, за допомогою зображень, рекламодавці просувають товари та послуги через соціальні платформи. Це дає можливість знайти свою цільову аудиторію не лише в межах одного міста, але й у світі. Водночас, це викликає зміни в техніці фотожурналістики, зокрема, зростання важливості вражаючих кадрів, спроможних здолати конкуренцію в безперервному потоці інформації.
Щодо сприйняття, соціальні мережі забезпечують публіку можливістю взаємодії з фотографіями через лайки, коментарі та репости. Це перетворює звичайного споживача фотоінформації в активного учасника цього процесу. Зміна у способі сприйняття також пов’язана із зростанням важливості візуальної естетики, оскільки фотографії тепер часто служать не лише джерелом інформації, а й вираженням особистого стилю та ідентичності.
Однак цей новий підхід має й «тіньові сторони», зокрема, ризик фотоманіпуляцій та поширення фейків. За відсутності суворого контролю та редагування, фотожурналістика може втрачати об’єктивність та надійність.
Маніпуляції із зображеннями вже давно стали інструментом боротьби за розум та емоцію людини. Світлина — це зброя в інформаційній війні. У нас час дуже важко помітити зміни у зображенні неозброєним оком, а якщо приправити їх гострим текстом — критично оцінити «сенсацію» стає майже неможливо.
Варто вміти помічати фотофейки. Особливо тоді, якщо кортить поширити таку новину. Журналістські матеріали, зокрема і світлини, несуть певну інформацію до своєї аудиторії. Слід бути обережними з висновками, адже в основі цієї інформації може бути свідома або несвідома маніпуляція.
Окрім, «чорної» сторони фотожурналістики та соціальних мереж, існує «біла». Багато нових можливостей та переваг дають соціальні мережі для різних галузей мистецтва, а особливо – фотографії. Є соціальна платформа в якій через фотографії та відео можна залучати роботодавців, споживачів, рекламодавців – це Instagram. Також, соціальні мережі забезпечують корисну аналітику та збір показників, які медійні сайти та бренди можуть використовувати для розкриття уподобань користувачів з маркетинговою метою.
Ці повідомлення у соціальних мережах розкривають популярні теми та настрої, які допомагають фотожурналістам створювати успішні історії через знімки, що повʼязані з їх аудиторією. Окрім уже названих позитивних аспектів роботи із соціальними мережами, зазначимо ще декілька важливих моментів, таких як:
- збирання інформації;
- мережа та здобуття контактів;
- обмін опублікованими новинами;
- сприяння цілям бренда;
- моніторинг інтересу аудиторії;
- взаємодія з користувачами соціальних мереж
Створення акаунту в соціальній мережі не потребує зусиль та фінансових витрат, проте можливості промоції власних продуктів через соцмережі є дієвими. У такий спосіб люди можуть дізнатись про фотожурналіста або ЗМІ, побачити його фотографії, зібрати відгуки тощо. Проте найголовнішим аспектом залишається інше – люди обмінюються отриманою інформацією самостійно. Це так звані «вірусні технології» – тактика поширення інформації через учасників комунікації. Принцип дії такий: сподобалася фотографія- надсилаєш друзям (знайомим) або ж робиш репост. І в цьому полягає надзвичайна перевага соціальних мереж. Отже, створення якісних знімків є важливим аспектом.
Вірусні технології можуть створити відповідне просування і без втручання фотожурналіста – соціальні мережі дають своїм користувачам усі можливості для того, щоб ділитися посиланнями та мультимедійними файлами самостійно.
Отже, в сучасному світі фотожурналістика та соціальні мережі об’єднують свої сили, визначаючи новий порядок поширення та сприйняття зображень. Соціальні платформи стали глобальним каналом для розповсюдження новин та реклами, забезпечуючи доступ до аудиторії по всьому світу. Цей процес також супроводжується змінами в техніці фотожурналістики, де вражаючі кадри стають ключовим елементом в конкурентному світі інформації. На рівні сприйняття, соціальні мережі перетворюють глядачів у активних учасників, де важлива не лише інформація, але й візуальна естетика та особистий стиль. Однак цей напрямок також несе ризики у вигляді маніпуляцій та фейків, що підкреслює необхідність обережності та контролю в цифровому просторі.
Оксана Коренівська
Мова образів: як фотожурналістика розповідає історії без слів
Будьте першим, хто прокоментував "Фотожурналістика та соціальні мережі: як змінилося поширення та сприйняття зображень у цифрову епоху"