«Герої серед нас»: рятувальники Житомирщини розповіли про особливості роботи, складнощі та прикмети, яких дотримуються (ВІДЕО)

Вони — невідомі герої, які мало не щодня ризикують своїм життям заради інших. Вони — завжди напоготові, не бояться зазирнути в очі небезпеці. Вони –  надлюди, але  це не про Бетмена, Супермена чи Капітана Марвел. Ці слова про справжніх героїв, про наших рятувальників. 

Щороку 17 вересня в Україні своє професійне свято відзначають рятівники. Досить часто людей цієї професії пов’язують лише з гасінням пожеж, хоча насправді рятувальники — це універсальні солдати. 

«Рятувальник — це людина універсальна. У кожного рятувальника є своя спеціальність: фельдшер-рятувальник, електрозварник, водій-електрик, водій-хімік. В склад аварійно-рятувального загону входить два підрозділи — аварійно-рятувальна частина, яка займається гасінням пожеж та частина пожежної спеціальної техніки, яка спеціалізується на аварійно-рятувальних роботах. День рятувальника розпочинається з прийому чергування, заступання на чергування, протягом дня відбуваються заняття з психологічної підготовки, фізичної підготовки та можливі також виїзди за сигналом тривоги. Кожного дня нові виклики, нові випробування. Це благородна професія. Мені моя мати казала, що пишається мною, родичі самі наставляють на цей шлях», — розповідає заступник начальника аварійно-рятувальної частини АРЗ СП У ДСНС у Житомирській області Максим Федоров.

ФОТО: Інстаграм

Хлопець зізнається, що бути рятувальником – справа не з легких, адже така людина повинна мати «холодний розум», коли бачить людей та дітей, які в небезпеці та благають про допомогу, щоб їх врятувати і самому не загинути: 

«Це психологічне навантаження, тому що бувають різні виїзди, різні випадки, особливо коли страждають діти, треба їм допомагати, і при цьому мати холодний розум. У 2018 році було ДТП біля с. Глибочиця, там маршрутне таксі в’їхало в припарковану фуру, загинуло 11 людей з 20 пасажирів, цей випадок найбільше мені в пам’ять врізався. Насправді дякують одиниці. Рятувальники витягли з машини під час ДТП хлопця, то його мати прийшла з тортом, ми посиділи, поговорили, вона їм подякувала та побажала успіхів. В такі моменти відчуваю, що все зробили правильно, і наша служба потрібна. Приємно коли людина тобі віддячує за твою ж роботу. В нас не було таких випадків, коли не вдалося врятувати. В нас завжди виходить, і ми стараємося в найкоротші терміни допомогти людині».

Начальник рятувального відділення АРЧ АРЗ СП У ДСНС у Житомирській області Микола Клімчук каже, що досить часто пішоходи та водії не пропускають пожежних, інколи це займає секунди чи хвилини, але це дорогий час, коли потрібно врятувати людину:

«Це твоя робота, і з часом просто звикаєш до цього всього, і не думаєш «що і як» буде, просто робиш на автоматі. Хотів би звернутися до людей, які є учасниками дорожнього руху, щоб звернули на нас увагу, бо якщо ми їдемо зі звуковою сиреною та маяками, то ми не виїжджаємо просто собі десь там покататися. Якщо ми їдемо з маяками, в когось велика біда. Будь ласка, звертайте на нас увагу і пропустіть, щоб ми швидше дістатися до людини, бо кожна секунда може бути важливою, щоб врятувати людину».

Крім пожеж, ДТП, природних катастроф, рятувальники змушені ще й боротися з COVID-19. Начальник відділення радіаційної та хімічної розвідки АРЧ АРЗ СП у Житомирській області Андрій Кравчук запевняє, що бути рятувальником — це поклик душі:

«Така ситуація сталася в Україні та Житомирі, що боремося з наслідками коронавірусу. Обробляємо під’їзди, приміщення, автомобілі, де були спалахи COVID-19. Звичайно, і дружина, і мама переживають, коли їдемо на якусь надзвичайну подію. Людина повинна жити цією професією. Є бажання вставати і йти на роботу, бачити людей з якими працюєш. Це поклик душі. Відчуваю гордість за хлопців і за себе, що в нас все вийшло, і ця людина чи тварина врятовані, аж добре на душі стає». 

Рятувальник-електрозварник АРЧ АРЗ СП У ДСНС у Житомирській області Михайло Ярмоліцький стверджує, що ще жодного разу за 9 років не пожалкував про обрану професію:

«За 9 років я жодного разу не пошкодував, що обрав цю професію. Мені найбільше запам’ятався мій перший виїзд, я пів ночі не спав після цього, але потім вже інші виїзди нормально проходили. В нас люди, коли щось святкують, часто сідають за кермо не зовсім у тверезому стані. Я думаю, що краще викликати таксі, ніж потім жалкувати, що когось збили, наробили горя».

І хоча рятувальники нічого не бояться, мають власні  прикмети та забобони, яких суворо дотримуються:

«Прийшла людина в новій формі, і після цього ми точно десь виїдемо. Також ми ніколи не прощаємося за руку. Особисто в мене був такий випадок, коли попрощався з поліцейським, і з цим екіпажем ми ще тричі в день зустрічалися», — розповідає Микола Клімчук. 

«Зараз такого вже не має, але колись на чергуванні не можна було їсти пельмені, бо буде виїзд», — каже Андрій Кравчук.

Люди, які за покликом душі обрали професію рятувати життя, як ніхто інші знають, яким повинен бути справжній рятувальник:

«Сучасний рятувальник повинен бути гарно підготовлений, мати бажання допомагати народу, бути витривалим, хоробрим, бо бувають такі випадки, коли потрібно десь ризикнути власним здоров’ям і життям, бути здоровим, спокійним, витривалим та працелюбним».

У День рятівника хлопці бажають колегам спокійних днів без виїздів, терпіння, більшої заробітної плати, здоров’я, удачі, кар’єрного зростання та бажання ходити на службу. 

«Рятувальникам хотілося б побажати наснаги. Пожежним — сухих рукавів, нам також поменше виїздів та успіхів», — дадає Максим Федоров.

Будьте першим, хто прокоментував "«Герої серед нас»: рятувальники Житомирщини розповіли про особливості роботи, складнощі та прикмети, яких дотримуються (ВІДЕО)"

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*