Що важливіше у боротьбі із корупцією: процес чи результат?

Про антикорупційну діяльність на Житомирщині  за першу половину 2017 року

Станом на сьогодні, за перше півріччя 2017 року на Житомирщині співробітниками правоохоронних органів викрито близько 11 корупційних кримінальних правопорушень, з них 8 за ст.368 КК України (одержання посадовцями неправомірної вигоди).

Серед викритих корупціонерів 3 державних службовці та співробітники органів податкової (1), пенітенціарної (1) і прикордонної (2) служби, Національної поліції (1) та судової влади (1). (дані офіційних сайтів правоохоронних органів Житомирської області).

Найбільш резонансні реалізації у сфері боротьби з корупцією в органах влади наступні:

• Начальник Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА (держслужбовець категорії «Б») Войцешук Вадим Валерійович (спільно з начальником відділу спецполіції ГУ НП в Житомирській області вимагав від підприємця хабар в розмірі  2,5 тис. доларів за непритягнення до адміністративної відповідальності);
• Голова Брусилівської РДА Житомирської області (держслужбовець категорії «А») Шишковський Анатолій Леонідович (вимагав від підприємця хабар в розмірі 7 тис. гривень за непроведення планової перевірки);
• Депутат Олевської районної ради Халімончук Володимир Миколайович (пропонував і надав одному з керівників Національної поліції області хабар в розмірі 1,6 тис. доларів за невжиття заходів правового реагування).

Прокуратурою Житомирської області розпочаті досудові розслідування, в яких вказаним особам повідомлено про підозру у скоєнні злочинів  за ч.ч.3, 4 ст.368, ч.3 ст.369 КК України.

За наявною інформацією, Войцешук В.В. був звільнений із займаної посади розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації І. Гундичем.

«Вадим Валерійович – це “цікавий кадр”. Коли я прийшов на посаду, то першим, із ким я провів розмову, що не бачу його у своїй команді, був Войцешук Вадим Валерійович»,

– прокоментував Ігор Гундич.

Разом з тим, за повідомленням ЗМІ Житомира, вказаний посадовець, щодо якого було обрано запобіжний захід – тримання під вартою, був звільнений під заставу в розмірі 130 тис. грн.

Аналізуючи даний приклад, бачимо недосконалість правоохоронної системи, оскільки особа, затримана за підозрою у вчиненні корупції, виходить на волю внісши заставу та отримує реальну можливість та час, щоб підключити наявні зв’язки та гроші, щоб вплинути на ситуацію у позитивному ракурсі,  або в крайньому випадку виїхати закордон напередодні судового засідання  по її справі. Взагалі, на наш погляд, правовий інститут «запобіжний захід  у вигляді застави» є специфічним та недосконалим в український правовій системі, оскільки тягне за собою корупційну складову та порушує засаду рівності та справедливості щодо усіх учасників кримінального процесу. Справедливість однозначно порушується на користь осіб, які мають великі фінансові доходи і можуть внести заставу, отримавши реальну можливість вийти на волю і знайти можливість уникнути кримінальної відповідальності,  а середньостатистичному українцю такої можливості Кримінальний процесуальний кодекс України не дає, оскільки він не враховує реальну ситуацію в нашій країні, що більшість населення не є фінансово спроможним. Тобто сам інститут застави спрямований на заможних людей, яким в законному порядку дає можливість уникнути відповідальності.

Але найцікавіше не це… а те, що Войцешук Вадим Валерійович не тільки не визнає своєї провини, він ще й подав до суду про визнання свого звільнення незаконним та поновлення на посаді із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ми продовжимо. Серед значних затримань продемонструємо також наступні:

• Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Снігір Віта Михайлівна (підбурила адвоката до складання та видачі завідомо підроблених документів та ухвалила незаконне рішення щодо визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва);
• Оперуповноважений Управління внутрішньої безпеки ГУ НП в Житомирській області Дриль Ю.М. (налагодив незаконний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від осіб жіночої статі,  що займаються проституцією, за непритягнення до кримінальної  та адміністративної відповідальності);
• Начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Житомирській області Омелянчук Д.М. та начальник відділу контрольно-перевірочної роботи Житомирської ОДПІ ГУ ДФС в Житомирській області Бакаєнко О.А. (вимагали від підприємця хабар в розмірі 100 тис. гривень за ненакладення штрафних санкцій в ході виявлених порушень  під час здійснення перевірки).

Варто відмітити реалізацію житомирських правоохоронців по судді Коростенського міськрайонного суду, оскільки ми розуміємо складність правового механізму притягнення судді до кримінальної відповідальності.

Як повідомляє прес-служба Управління СБ України в Житомирській області, прокуратурою Житомирської області у встановленому законом порядку судді Снігір В.М. повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого  ч.4 ст.27, ч.3 ст.358 , ч.1 ст.375 КК України.

Водночас, Вища рада правосуддя відмовила клопотанню Генерального прокурора України відсторонити суддю  від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

І, як бачимо із відповіді на запит про склад суддів Коростенського міськрайонного суду, суддя Снігір В.М. продовжує перебувати на посаді судді.

Також на сайті суду дійсно міститься актуальна інформація:

http://krm.zt.court.gov.ua/sud0610/pro_sud/judges/

Окрім зазначених результатів, 4 січня 2017 року Корольовським районним судом визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України головного спеціаліста Управління Держгеокадастру  в Житомирському районі Житомирської області Орищука Миколи Леонідовича та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі  20,4 тис. гривень з позбавленням права обіймати посади в органах влади терміном 3 роки (запровадив корупційну схему вимагання від мешканців регіону хабарів за сприяння в оформленні земельних ділянок). Даний випадок  є зразком якісної та злагодженої роботи правоохоронців, оскільки  у кримінальному провадженні, розпочатому у вересні 2016 року вже в січні 2017 особу було засуджено.

Але ми розуміємо, що подібних прикладів одиниці, адже по «невідомим» причинам кримінальні провадження щодо вчинення посадовцями корупційних правопорушень у більшості випадків розвалюються в ході досудового розслідування або в судовому порядку і в результаті не мають свого логічного завершення.

Загалом, робота правоохоронців по боротьбі з корупцією за перше півріччя 2017 року є очевидною, однак чи буде вона доведена до логічного завершення обвинувальними вироками суду спостерігатимемо надалі.

Сергій Яцик