«Хочеться, щоб сумка була красивою, практичною та зручною одночасно», – говорить житомирянка Вікторія Борейко, яка за три роки пошила понад 400 сумок багаторазового використання з натуральних тканин різного розміру.
Вперше сіла за радянську «Чайку» у 2017-му. Починала із текстильних ляльок, а у період карантину взялася за пошиття сумок і нині має власний бренд «Моя торба». Кожен виріб – унікальний, повторів не практикує, хіба на прохання замовників.
«Пошиття сумок – основна моя робота. Обожнюю шити і не уявляю свого життя без швейної машини. Зараз працюю на професійній промисловій машині, встигла купити її напередодні війни. Загалом використовую натуральні тканини з бавовни та льону. Спершу шила прості звичайні еко-торбинки з джинсу та інших тканин. З часом ускладнювала роботу, додаючи нові елементи. Подобається експериментувати з технікою та стилем, – ділиться майстриня. – У наш час натхнення можна черпати з різних джерел, у доступі чимало тематичних майстер-класів. Хочеться спробувати різні способи пошиву сумок, а джинс – універсальний матеріал: можна аплікації та різні кольорові візерунки робити, шити клаптиками, використовувати пояси з джинсу тощо. Перед тим як сісти за нову сумку, роблю схематичний малюнок у зошиті, вигадую приблизний дизайн, а вже в процесі вдосконалюю та доповнюю».
Окрім джинсових, в асортименті Вікторії також однотонні еко-торби. Їх місцеві майстрині-художниці розписують або влаштовують майстер-класи із розпису для дорослих і дітей. Зокрема, Віра Чередніченко створила таких уже цілу колекцію. Серед принтів – петриківка, національна тематика та патріотичні кольори, карта України, калина, гуси з написом «Доброго вечора, ми з України», герб, Житомир та багато інших.
«Моя торба» – це сумки власного виробництва на кожен день. Я – противник пакетів, «кульочків», пластику, целофану. Надаю перевагу виробам багаторазового використання і для створення сумок застосовую вторинну переробку, тобто дотримуюся еко-принципів, – веде далі Вікторія Борейко. – Усі мої сумки – різні, але інколи клієнти замовляють повтори пошитих раніше. Можуть бути сумки різні за кольором, але однакові за формою та розміром: скільки людей, стільки й бажань. Комусь хочеться маленьку, комусь – велику, комусь подобаються довгі ручки, комусь – короткі, а хтось обирає просто однотонну. Вартість стартує від 150 гривень. Завжди маю пошиті сумки в наявності, а також виконую індивідуальні замовлення. Навесні цього року шила для наших захисників торбинки для мобільних телефонів, під аптечки, а також янголів-оберегів. Надавала свої роботи на благодійний аукціон, який організовував Житомирський обласний центр народної творчості до Дня Незалежності України, аби зібрати кошти на допомогу ЗСУ».
Юлія Демусь
Будьте першим, хто прокоментував "«Моя торба»: джинсові, бавовняні та лляні сумки від житомирянки Вікторії Борейко на кожен день (ФОТО)"